Субота, 24.10.2020, 19:15

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Кімната відпочинку » За філіжанкою кави » Твори
Твори
СерафимаДата: Четвер, 10.02.2011, 21:05 | Сообщение # 1
*Небажаний гість*
Група: Заблоковані
Повідомлень: 51
Репутація: -2
Статус: Offline
Хочу вислати пару розділів свого роману Третє око

Третє око

Розділ 1
Закинута халупка.
Світає. Коли Девід почув звук будильника він швидко, як ніколи прокинувся.” Сьогодні важливий день” – сказав він. Йому одинадцять років. Його маму звати Емма,а батька Стів, але його зараз вдома не було, він поїхав на роботу закордон, ос – кільки сім’я не була такою багатою. Жили вони у невеликому місті яке тримало назву Грівільді, з давніх –давен.
Його спитала мама, де він так швидко став , хлопець ска –
зав, що він кудись спішиться. Матір задумалась, бо він так рано ще нікуди не спішився. Але хлопець знав, що його чекають його друзі. У нього було двоє друзів яких звали Рон та Стелла. Вони мали іти у забуту та закинуту хату. По місту ходила легенда що у тому будинку мешкав привид останньої особи яка жила там. Це була вона. Троє малі друзі підхо - дять до хати і всім стає моторошно, бо навіть дорослим там страх бере. Коли вмикнулись ліхтарики стало світліше бо надворі ще був ранок. З цією будівлею пов’язано багато історій. Коли Девід відкрив двері голосно сказав: “Гей тут хтось є ?” На його слова відповіло ехо. “Ходіть!” – голосно крикнув він. Вслід за ним пішли його друзі. Сходи рипіли, як старе дерево, було моторошно. А в цей самий час троє мамів ходили по базару і були здивовані, де їхні діти так рано пішли.
- Девід, Девід може вернемося назад. – Кричала Стелла. А він ішов далі. Цей хлопець був дуже сильний, мужній, безстрашний. Але раптом щось сталось страшне.
Коли він відкрив очі, над ним було багато людей. Він нічого не пам’ятав. Біля нього сиділи його друзі Рон і Стелла.
- Девід як ти? – спитала Стелла.
- А хто це? –витріщився на неї.
- Це я Стелла, а це Рон ти непам’ятаєш нас. –з сльозами промовляла.
Коли він так довго дивився на свою маму і не міг пригадати її він сказав:
- Мамо це ти?
- Синку ти прийшов до себе. –промовляла вона.
А він дивився на неї, а вона на нього. Коли його виписали з лікарні він довго лежав аж поки не наступив вечір.
- Вечеря!– крикнула мама, а Девід тільки що робив як згадував що з ним у той вечір сталося, адже йому ніхто не розповідав. А чому? Дзвінок в двері.
- Я відкрию. –голосно сказав він.
- Ні, лижи. –заперечувала вона. Коли мама подивилась там нікого не було, а внизу лежав малий пакунок. Коли вона відкрила його і
там побачила маленьку іграшку бронтозавра. Він був темно зеленого кольору.
- Девід це тобі.
- Що, де, коли. –З радістю закричав він.! Насправді він думав, що це його друзі подарили йому, але це було не так. Зрадівши хлопець свого маленького друга приручив до його нової домівки.
Він там насипав трішки сіна, трави, соломи і поклав його у маленький будиночок, хлів.

Додано (10.02.2011, 21:05)
---------------------------------------------

На другий день самого рана мама Девіда спитала:
-“Синку ти готовий іти до школи.” - з кухні голосно крикнула вона.
- Ні!!!! –тихим голосом сказав він, нібито захрип. А сам тим часом
побіг дивитись до свого Денні. Так він назвав його. Коли він підійшов до його хатки він зауважив, що сіна стало менше. А потім він замітив що самого Денні немає! Він хотів подзвонити до Стелли, а її вдома не було. Він дуже налякався і подзвонив мамі.
- Мамо, а ти не брала мого Денні.
- Денні ні синку, а що таке?
- Та нічого мамо не хвилюйся.
Його що хвилини ще більше і більше хвилювала думка де він. Але якось йому впала в голову думка що він ожив і пішов.
Коли Емма повернулася з роботи і почала готувати обід закричала:
- А-а-а-а-а-а-а…………..
- Що таке? – переляканим голосом закричав Девід.
- Так це ж Денні?

Розділ 2
Куліссія.

Зрадівши, він підійшов і взяв його на руки.
- Так він живий? – вилізла на табуретку і з страхом сказала вона.
- Мамо ти що!? – сказав він і побіг до своєї кімнати.
Поклавши його до хатки, він шукав телефон щоб подзвонити до Стелли.
- Стелла це ти?
- А хто ще.
- Слухай у мене таке сталось.
- Що, що ?
- Давай зустрінемось у парку… о сьомі це не потелефону.
- Добре.
Але насправді Денні був заклятий злими чарами Куліссї. Хто така Ку-
ліссія дізнаєтесь згодом. Зла чаклунка жила у дереві за рогом так це звучить дивно, але нажаль це так. Ніхто не в змозі йому допомогти тільки він сам. А далі ще цікавіше…
Якось Девід і Рон гуляли у парку і натрапили на дуже цікаве дерево. Так це воно. А ж раптом Девіду стало погано. Рон взяв його, поклав на траву і почав бити по щічкам.
- Девід що з тобою? – дуже перелякано сказав він.
- Допоможіть!!! –кричав хлопець, але ніхто його не чув.
Аж раптом прийшла Стелла.
- Що таке? –задихавшись і у сльозах кричала вона.
- Це все воно, воно. – Схвильованим голосом кричав він.
- Ага ось що воно.
Насправді Стелла подумала про його дикий страх до павуків, але це не так. На якусь мить вони оглянулись за допомогою, але нікого не було і Девіда теж.
Стела подивилась навкруги і перше, що прийшло їй в голову то це дерево.
Вона довго ходила біля нього і побачила там маленького павука, який утік у
маленьку нірку. Аж раптом біля неї пробігає Рон і штовхає її в це дерево. Як недивно вона в нього не врізалась, а попала разом з Роном у гарну країну яка називалася Ненабл. Коли вони відкрили очі то над їхніми головами було тепле літо. Але воно не таке як здавалось тепле, для їхніх гостів воно здавалося дуже холодне. До них зразу підійшов незнайомий чоловік, але хто з на чи це був чоловік чи тварина?
Вони дуже перелякалися і почати відступати назад. Несподівано вони оринились біля Девіда у парку. Вони поглянули один на одного і зрозуміли що тут щось не так.
Девід почав приходити в себе і діти пішли дохати. Наступав вечір. Всі пішли до Девіда. Його мама зробила їм теплого чаю. Вони пішли до його кімнати.

Додано (10.02.2011, 21:05)
---------------------------------------------
Хлопець із страхом розказував їм де він був. Аж раптом в хатці Денні засіяло сильно світло. Вони злякались.Це був маленький гномік із чарівної країни Ненабл.
Він до них почав говорити, але вони нічого не розуміли. Потім він вибачився і сказав що він забув що в них українська мова. Вибачте я забув, але це ви до нас приходили сьгодні. Насправді це все цей Корбі забув зачинити портал, але ви нікому це некажіть добре? –зі страхом промовляв він.
- Добре. –сказала Стелла.
- А-а-а-а-а де Денні? –запитав Девід.
- А-а-а нехвилюйся з ним все добре. Денні!!! –голосно крикнув він.
А заді нього виходить Денні. Живий він був. Девіду аж рот від вис.
- А як він так. Ну як так. Живий? –запитав він.
- Живий, а ти думав мама брехню каже. Ні,він знашого світу. Це я тобі його подарив. Гарний правда? –сказав гном.
- Так гарний, навіть дуже.
- Насправді це я помилково, бо ми розносило подарки дітям які хворі.
- Ну я був хворий. Зі мною щось сталося. – сказав він.
- А ти не знаєш що.
- Ні а що може бути. – здивовано сказав він.
І почав він розказувати. Був в їхній планеті такий закон хто до них приходив той мав все забути. Але так-так ви все правильно зрозуміли на їхній планеті.
Це дуже цікава планета в яку можна потрапити тільки через портал , який забули вони закрити.
Троє друзів гарно поспілкувались, та так стомились що там і заспали. Забули вони про школу про домашнє завдання, про все на світі. Але ранок вже готувався вставати. Засвітилось сонце їм у вікно та вони почали ставати. Першим стала Стелла і згадала що пора до школи.
- О ні школа.!!! – крикнула так що всіх розбудила.
- Та заспокойся сьогодні субота. -сказав Девід і впав та знову заспав. Але сон
тривав не довго бо мама прийшла до кімнати і розбудила їх. Вони пішли на кухню і почали снідати. Діти поводились за столом дуже дивно на погляд мами. Вони щось перешіптувались моргали очима одним словом були дуже дивні. Мама подумала про їхні дитячі таємниці, але то не так .
Діти замислили піти в цей парк і знайти портал. Коли вони добрались до дерева то почали по глупому забігати в нього, але нічого не виходило. Вони не знали що робити, але сталось наступне. Рон відійшов вбік і вперся в дерево, яке росло біля порталу. Не довгий час він там затримався бо через одну секунду його не стало. Вони почали оглядатися, а Рона ніде не видно. Аж потім Девід звернув увагу на старе дерево. Це був дуб, якому близько двохсот років.
Оглядаючи його він протягнув руку та відчув як його почало затягувати в середину. Стелла як це побачила зразу кинулась до нього , але було пізно. І набравшись смілості кинулась до них. Летіла вона дивним тунелем аж поки не побачила яскраве світло та двох хлопців. Це були Рон та Девід. Рон з Девідом були замкнені в клітках та кричали щоб вона втікала. Але в одну мить на неї впала клітка теж. Через деякий час їй відвезли до великого палацу та показали Куліссії. Вона сказала чи сподобався її подарок. А він нічого не зрозумів.

Розділ 3
Країна Ненабл

Вони прокинулись у великій темній кімнаті і ніхто не знав що з ними сталось.
У цій кімнаті було все оточено охоронцями та якимись чоловічками. Вони були схожі на малих гномів. Аж раптом заді Девіда клітки вилазить гном, якого він знав, але не пам’ятав. Він до нього почав говорити на їхній мові, а як недивно Девід знав її. Стелла і Рон сильно перелякались та не знали що робити. Всі були в паніці. Поговоривши гном взяв із собою Девіда та вони кудись пішли. Стеллі здавалось , що хлопець якийсь дивний та підморгнув їй коли виходив.
Через пару хвилин прийшли за Роном та він дуже боявся іти туди та тримався
За руки із Стеллою. Але пустити руки прийшлось.
Стелла не знала що робити їй там самій, але вихід був. Вона прикинулась що їй погано та її швидко забрали в лікарню. Лікарні там дуже дивні. Замість ліжок там великі дошки, замість тумбочок там великі круглі кола з маленькою дверкою. Це для того щоб вони могли собі там тримати своїх тварин. В них було там таке правило , що коли родиться дитина їй мають подарувати тварину. Там тварини живуть дуже довго по триста - чотириста років, так як вони. Але Стелла не мала ніякої тварини. Лікарі теж були дуже дивні ну це так м’яко сказано лікарі вони там були електронні та з одним оком. Незважаючи на їхні старі будинки та на їхню цивілізацію вони були дуже розвинуті електронно. Але Стеллу швидко вичислили, що вона симулює та відправили в в’язницю. Там вона зустрілася з своїми друзями. Вони почали придумувати план втікання. Вони були розсаджені по різних камерах, які були розміщені одна біля одної. На думку Рона вони не могли втекти, але Стелла та Девід мали надію.

 
ЛанаДата: П`ятниця, 11.02.2011, 20:15 | Сообщение # 2
Файний господар
Група: Адміністратор
Повідомлень: 447
Репутація: 21
Статус: Offline
Прочитавши цей "шедевр", я відчула себе вчителем української мови,який сидить і до головного болю читає такі "талановиті" твори.
Ну...по-перше,я навіть не знаю з чого почати своє "по-перше". Хотілося б,щоб люди,які називають такі речі "романом" самі більше читали справжніх романів, і знали,що таке побудова твору й сюжетна лінія.
По-друге, я мабуть не буду казати,скільки я розділових знаків не нарахувала,хоча хотіла звернути увагу на лексичні помилки,але це бажання відпало після третього абзацу.
По-третьє є дуже груба помилка у самому сюжеті. Коли та дитина заходила в той будинок(до речі,а не хату,як ти її назвав) - був ранок,а коли намагалась пригадати,що трапилось,-цей час доби ,чомусь, звався вечором.
Було б багато таких ще "по-",яле в мене не вистарчає часу на ці речі і бажання читати відпало після розділу першого,якщо такий шматочок можна назвати розділом.
Єдина порада: таких горе-романів з горе-письменниками у світі багато,краще читайте класику і вчіться,адже їх не просто так читають вже друге ато й третьє століття поспіль.


Адміністратор сайту
 
СерафимаДата: П`ятниця, 11.02.2011, 20:30 | Сообщение # 3
*Небажаний гість*
Група: Заблоковані
Повідомлень: 51
Репутація: -2
Статус: Offline
Лана, Помилки тутє я знаю, але твір гарний мені подобається!
 
МаріяДата: П`ятниця, 11.02.2011, 20:40 | Сообщение # 4
Зацікавлений
Група: Користувач
Повідомлень: 37
Репутація: 0
Статус: Offline
Серафима, Хто ж крім себе самого тебе похвалить?
 
СерафимаДата: П`ятниця, 11.02.2011, 20:54 | Сообщение # 5
*Небажаний гість*
Група: Заблоковані
Повідомлень: 51
Репутація: -2
Статус: Offline
Марія, я!!!
 
НазарДата: П`ятниця, 11.02.2011, 21:58 | Сообщение # 6
Гарний писака
Група: Користувач
Повідомлень: 92
Репутація: 3
Статус: Offline
Серафима, Дякую,капітан очевидність... 1tooth
 
ДиркаДата: Неділя, 13.02.2011, 10:32 | Сообщение # 7
Початківець
Група: Користувач
Повідомлень: 14
Репутація: 0
Статус: Offline
Нічого не зрозуміла...А до чого тут той динозавр?
 
Форум » Кімната відпочинку » За філіжанкою кави » Твори
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

все о животных - породы собак, кошек, продажа, питомники, доска объявлений
 
Всі статті і матеріали є власністю нашого сайту! Тож свавільне копіювання - ЗАБОРОНЕНЕ! Ви повинні вказати адресу нашого сайту і автора статті,якщо хочете використати наші матеріали.